-
1 yourselves
pron (pl від yourself)себе, собі, собою; -ся* * *pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc.; мн.); як додаток, після прийменника себе, собі, собою (про 2 oc.; мн.); boys, look at yourselves in the mirror подивіться на себе в дзеркало, хлопціamong yourselves — між вами, між собою
you yourselves were present there — ви ( всі) самі були присутні там; самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourselves? — ви зробили це самі /своїми силами/; одни
-
2 themselves
pron1) refl. себе, -ся; собі2) emph. самі(all) by themselves — самі, одні, без сторонньої допомоги
* * *[pem'selvz]pron; refl1) себе, собі, собою, -сь, -ся (в 3-e oc. множ.); the boys hurt themselves sliding downhill з'їжджаючи з гори, хлопчики забилисьby themselves — саміthey lived by themselves there — вони там жили самі; самі, одні, без сторонньої допомоги
they did it by- a — вони зробили це самі /самостійно/
nobody could blame themselves if... — ніхто не може винити себе, якщо... Б empk самі (в 3-e oc. множ.)
the teachers themselves said the test was too hard — ( навіть) самі викладачі говорили, що контрольна була занадто важкою; icт. вони
it was hard to remember how themselves sat in fear of their persons — їм було важко згадувати, як вони сиділи в страху за самих себе
••they keep themselves to themselves — вони ведуть замкнутий спосіб життя; вони ні з ким не зустрічаються
-
3 themselves
[pem'selvz]pron; refl1) себе, собі, собою, -сь, -ся (в 3-e oc. множ.); the boys hurt themselves sliding downhill з'їжджаючи з гори, хлопчики забилисьby themselves — саміthey lived by themselves there — вони там жили самі; самі, одні, без сторонньої допомоги
they did it by- a — вони зробили це самі /самостійно/
nobody could blame themselves if... — ніхто не може винити себе, якщо... Б empk самі (в 3-e oc. множ.)
the teachers themselves said the test was too hard — ( навіть) самі викладачі говорили, що контрольна була занадто важкою; icт. вони
it was hard to remember how themselves sat in fear of their persons — їм було важко згадувати, як вони сиділи в страху за самих себе
••they keep themselves to themselves — вони ведуть замкнутий спосіб життя; вони ні з ким не зустрічаються
-
4 yourselves
pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc.; мн.); як додаток, після прийменника себе, собі, собою (про 2 oc.; мн.); boys, look at yourselves in the mirror подивіться на себе в дзеркало, хлопціamong yourselves — між вами, між собою
you yourselves were present there — ви ( всі) самі були присутні там; самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourselves? — ви зробили це самі /своїми силами/; одни
-
5 unassisted
adj1) позбавлений допомоги; без допомоги2) неозброєний (про очі)* * *a1) позбавлений допомоги, без ( сторонньої) допомогиhe did it unassisted — він зробив це сам /своїми силами/
2) неозброєнний ( про око) -
6 yourself
pron (pl yourselves)1) себе, собі, собою; -сяhave you hurt yourself? — чи ви не забилися?, чи ти не вдарився?
2) сам, сама, самі; ти сам, ви саміhow's yourself? — як ти поживаєш; як ви поживаєте?, як ся маєте?
all by yourself — сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
* * *pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc. од.); have you hurt yourself є ви забилисяє;(как додаток, після прийменник себе, собі, собою (про 2 oc. од.)); look at yourself подивись на себеwhat will you do with yourself this evening — є що ти /ви/ збираєшся /збираєтесь/ робити сьогодні ввечеріє
— сам, сама, самі (про 2 oc. од.)you told me so yourself, you yourself said so — ти /ви/ сам /самі/ мені це сказав /сказали/; icт., поет, ти, ви
yourself have said it — ти /ви/ сам /самі/ це сказав /сказали/; ти ( сам), ви ( самі)
how's yourself? — як ти поживаєш?; сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourself? — ти /ви/ це сам /самі/ зробив /зробили/?, ти /ви/ це зробив /зробили/ самостійно /без сторонньої допомоги/?; один, одна, одні
have you been all by yourself the whole day — є ти /ви/ був /були/ цілий день один /одні/є; в якості прямого або непрямого додатку ти, ви; тебе, вас: тобою, вами тощо
I wanted to see Jane and yourself — я хотів побачити тебя, Джейн
people like yourself often feel that way — такі люди, как ти /ви/, часто переживають подібне почуття; iм. звичайний, нормальний стан
you are not (quite) yourself today — ти сьогодні сам не свій
-
7 yourself
pron; reflсебе, собі, собою, -ся (про 2 oc. од.); have you hurt yourself є ви забилисяє;(как додаток, після прийменник себе, собі, собою (про 2 oc. од.)); look at yourself подивись на себеwhat will you do with yourself this evening — є що ти /ви/ збираєшся /збираєтесь/ робити сьогодні ввечеріє
— сам, сама, самі (про 2 oc. од.)you told me so yourself, you yourself said so — ти /ви/ сам /самі/ мені це сказав /сказали/; icт., поет, ти, ви
yourself have said it — ти /ви/ сам /самі/ це сказав /сказали/; ти ( сам), ви ( самі)
how's yourself? — як ти поживаєш?; сам, сама, самі, без сторонньої допомоги
have you done it (all) by yourself? — ти /ви/ це сам /самі/ зробив /зробили/?, ти /ви/ це зробив /зробили/ самостійно /без сторонньої допомоги/?; один, одна, одні
have you been all by yourself the whole day — є ти /ви/ був /були/ цілий день один /одні/є; в якості прямого або непрямого додатку ти, ви; тебе, вас: тобою, вами тощо
I wanted to see Jane and yourself — я хотів побачити тебя, Джейн
people like yourself often feel that way — такі люди, как ти /ви/, часто переживають подібне почуття; iм. звичайний, нормальний стан
you are not (quite) yourself today — ти сьогодні сам не свій
-
8 причуда
(прихоть) примха; (странность, чудачество) химера и химерія, химорода и химородь (-ди), дивацтво. -ды - примхи; химери, химороди, вичуди, дивацтва. [Сами собі ви шкоду зробили примхами, яких не чув я зроду (Самійл.). А вина батькові химери завважайте і перед ним себе покірною вдавайте (Самійл.)].* * *химе́ра; ( прихоть) при́мха; ( чудачество) чуда́цтво, дива́цтво; ( выдумка) ви́гадка -
9 that
1. adjцей, ця, це; той, та, теsince that time (day) — з того (з цього) часу (дня)
this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні
how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?
2. adv розм.так, до такої міриhe was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова
3. pron (pl those)1) це2) ось що3) теthis is new and that is old — це нове, а те старе
4) який, яка, якіthe letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора
the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо
5) колиthe night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру
6) він, вона; той, та4. conjщо; щоб; так, щобthat they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно
I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося
come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас
oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий
in that — оскільки, бо
by that — тим самим, цим
that's that — розм. нічого не вдієш; ось так
that'Н do — досить, достатньо
that won't do — так справа не піде; так не годиться
now that — тепер, коли
notwithstanding that — незважаючи на те, що
* * *Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
10 that
Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
11 неловко
нрч.1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).* * *1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чночу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)
мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)
-
12 причина
1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].* * *причи́на; по причи́нечего́ — че́рез що
по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод
служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого
-
13 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
14 демократія
ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.В. Лісовий -
15 методологія
МЕТОДОЛОГІЯ ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження чи пізнання; λόγοζ - вчення) - 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання об'єктивного істинного наукового знання або побудова наукової теорії та її логічне обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Так говорять про М. фізики, про М. біології, про М. пізнання космосу, про М. соціології, М. економічної науки і т.д. Практична діяльність може скеровуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального предмета, певної реальності, на потрібну спрямованість об'єктивного процесу, функціювання матеріальної системи або її цілеспрямоване трансформування тощо. В цьому розумінні говорять про М. управління економічними процесами, М. поєднання центральних та регіональних інтересів, М. бюджетного планування, М. ціноутворення тощо. 2) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур в процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об'єктом вивчення для М. є продуктивний творчий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об'єкта та зв'язок з пізнавальною метою або цілями практичної діяльності. М. ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність в метод подальшого пізнання цієї діяльності, виявити ефективність та границі продуктивного застосування методу. Особливо важливим принципом М. є обґрунтування положення про метод як систему, про складність і багатостанність змісту методу, який включає в себе знання різних якісних характеристик та багатоманітність рівнів - від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного і практичного функціювання. М. розробляє типологію методів В. ідповідно до цього структурується саме методологічне знання. Однією з найбільш розвинених методологічних теорій в наш час є М. науки. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська М. Філософський метод, розгортаючись в систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська М. в знарядійному відношенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії містить в собі різноманітні філософські системи і течії, то відповідно філософська М. являє собою множинність методологій, де вирізняються якісно своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських М. не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної області, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій або тій М. універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, і самій методологічній теорії, як це мало місце з діалектико-матеріалістичною М. Тому дослідники в своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму. М. як систематичне вчення про метод виникла в філософії Нового часу, зокрема в філософії Ф. Бекона та Декарта, для критичного осмислення методів дослідження та пошуків надійних підстав істинності знання. Великий внесок у розвиток філософської М. зробили Спіноза, Ляйбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та ін.П. Йолон -
16 реалізм
РЕАЛІЗМ (лат. realis - суттєвий, дійсний) - філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці Р. поряд з концептуалізмом і номіналізмом входить до трьох основних теоретичних течій, що виникли в процесі дискусії стосовно центральної проблеми схоластичної філософії - проблеми універсал ій. Вихідною точкою дебатів стали питання, що були сформульовані неоплатоніком Порфирієм у праці "Вступ до "Категорій" Аристотеля": 1) Чи існують роди і види самостійно, або ж тільки у мисленні? 2) Якщо вони існують самостійно, то чи тіла вони, чи безтілесні речі? 3) Чи мають вони в останньому випадку самостійне буття, або ж існують у тілесних речах? За Томою Аквінським, універсали можуть мати троїсте існування: ante rem (до речі, тобто в Божественному розумі), in ге (в самій речі) і post rem (після речі, в людському розумі). Залежно від визнання того чи іншого існування загальних понять у філософській думці склалися напрями: Р., концептуалізм та номіналізм. Р. визнає самостійне існування універсалій. Філософські принципи Р. започатковані у вченні Платона про ідеї як первісну реальність. Ця точка зору була поширена в патристиці, де вплив ідей платонізму був досить значним; згодом вона стає панівною у схоластичній філософії. Виходячи з платонізму (і неоплатонізму), Р. стверджував, що чим загальнішим є поняття, тим реальнішим є його існування як самостійної сутності. Обґрунтовуючи догмат про Божественне творіння, Августин виходить з того, що одвічні ідеї-образи знаходяться у розумі надприродного Бога-творця, а конкретні одиничні речі - лише недосконалі копії першообразів. Послідовниками християнського Р. в період ранньої схоластики були Йоан Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський, філософи Шартрської школи. Всі вони вважали, що "роди" і "види" є ідеальними прообразами, згідно з якими Бог створив усі одиничні предмети й істоти. Істинність останніх залежить від ступеня відповідності ідеальним прообразам Божественного інтелекту. За доби середньої схоластики платонівська орієнтація, що панувала у християнській свідомості у попередні часи, поступово змінюється на аристотелівську. Її філософським речником став Тома Аквінський. На відміну від крайнього Р., який обстоював трансцендентність ідей, поміркований Р. наголошував на їх іманентності речам. Тобто універсали існують як до речей - у Божественному розумі, так і в речах (бо останні створені Богом), так і після речей, тобто в поняттях людського розуму, що відкриває їх у створеному Богом світі. Ці зміни і коливання у теоретичній течії Р. були обумовлені змінами в світогляді, впливом номіналізму, релігійними потребами, пошуками переконливих засобів вирішення суто філософської проблеми співвідношення загального і одиничного. В сучасній філософії однією з провідних тенденцій є застосування терміну "Р." до концепцій, у яких стверджується, що об'єкти знання існують поза нашою свідомістю. До важливих напрямів Р. XX ст. відносяться: історичний матеріалізм, неореалізм, неотомізм, нова онтологія (змістом якої є метафізичний Р.) З. начний внесок до осмислення проблематики сучасним Р. зробили феноменологія і екзистенціалізм.О. Александрова
См. также в других словарях:
Овручский замок — Овруч на карте Poloniae et Ungariae, Sebastiana Münstera, 1554 Овручский замок&# … Википедия
В гостях у Дмитрия Гордона — В гостях у Дмитра Гордона … Википедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
Межигорье (резиденция) — Виктор Янукович «Межигорье» (укр. Межигір’я) частная резиденция президента Украины Виктора Януковича в … Википедия
